Повномасштабна війна не змогла вплинути на одну з головних традицій в українській політиці – розборки всередині парламенту під час розгляду державного бюджету наступного року. Показне «єднання» Верховної Ради, яке демонструвалося з початку повномасштабної війни, починає потроху пропадати. Окрім того, в Україні активізувалися кадрові питання. Шостого жовтня звільнили голову Національного банку України Кирила Шевченка, а чутки про відставку прем'єр-міністра відновилися з новою силою. "Щойно з фронту пішли добрі новини про успішний контрнаступ, у нашому політичному болоті булькнуло. Багато хто вирішив нагадати про себе і про те, як і в чому вони не згодні з нинішньою владою. Привід знайшли класичний – державний бюджет. Здавалося б, і так все зрозуміло, в країні війна, грошей немає, живемо на міжнародній допомозі, але все одно знайшли за що зачепитися... Прокинувся навіть Разумков із критикою влади. Отже, у нас все по старому, війна нічого не змінила, а просто призупинила політичне життя", - розповів "ОстроВу" співрозмовник у монобільшості. За його словами, у кулуарах парламенту вже не видно колишньої згуртованості нардепів різних політичних сил. "ОстроВ" розбирався, як держбюджет вніс смуту до парламентської «єдності» і яких кадрових змін варто очікувати найближчим часом. Бюджет розбрату 7 жовтня Верховна Рада затвердила проект бюджету на 2023 рік у першому читанні. Після майже трьох годин обговорення правок "за" проголосував 251 народний депутат. Результати голосування щодо фракцій та груп: "Слуга народу" – 194, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "Платформа за життя та мир" - 17, "За майбутнє" – 1, "Голос" – 7, "Довіра" – 17, "Відновлення України" – 11, Позафракційні – 4. Незважаючи на те, що голосів для ухвалення рішення вистачило, варто виділити два важливі моменти. Перший - "слуги народу" не дали мінімально необхідних 226 голосів; друге - "проти" виступили вічні опозиціонери влади: "Європейська солідарність" Петра Порошенка та "Батьківщина" Юлії Тимошенко. «Те, що не вистачило голосів від монобільшості, не дивно. По-перше, там спливли старі, ще довоєнні, внутрішні розбіжності. По-друге, це перший бюджет за останній час, де не виділено гроші на соцеконом (виділення грошей мажоритарникам на округи, - ред.), тому деякі залишилися незадоволені. Це не така велика проблема, як може здатись на перший погляд. У запасі є нардепи від колишньої ОПЗЖ, які голосуватимуть за все, що скаже Банкова» - розповів "Острову" один із парламентаріїв. Публічно ж каменем спотикання у бюджеті стали правки про збільшення фінансування єдиного телемарафону. За словами нардепа "Голосу" Ярослава Железняка, фактично у проекті держбюджету хотіли передбачити додаткові 1,4 млрд гривень на фінансування каналів " Freedom ", "Дом" та "Марафон". Він звернув увагу, що з огляду на першу редакцію Мінфіну фінансування "марафону" планувалося збільшити до 2 млрд гривень. "На "Марафон" вже закладали 600 млн гривень. На здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору - 40 млн гривень... До першого читання пропонували загальну суму (без "Громадського") на "Марафон" понад 2 млрд гривень. У влади було 100-500 способів, як зробити в бюджеті те саме, але елегантно… Але вибрали найпростіший шлях "не паритися" і з чотирьох прийнятих поправок вклали ці +1,4 млрд", – зазначив Ярослав Железняк. Однак, за його словами, під час розгляду проекту в сесійній залі протягом двох годин вдалося "збити дві правки про збільшення на 1,4 млрд гривень фінансування "марафону". При голосуванні на підтвердження ці правки набрали лише 187 и 197 голосів, тому вони вважаються відхиленими. Дмитро Разумков, який після відставки з посади спікера Верховної Ради став одним із найзапекліших критиків чинної влади, з початку повномасштабної війни притих і підтримував дії українського керівництва. Але під час розгляду бюджету він взявся за критику документа якраз у частині "телемарафону". "Основним питанням засідання Верховної Ради було ухвалення у першому читанні проекту Державного бюджету на 2023 рік. На щастя, нам вдалося збити такі безглузді та відверто шкідливі правки, як виділення 1,4 млрд грн на "правильний" російськомовний контент, скорочення переліку пільг для осіб з інвалідністю та звуження повноважень Парламенту", - написав він на своїй сторінці у Facebook . Співрозмовники "Острова" у монобільшості зазначають, що Дмитро Разумков після закриття телеканалів Ріната Ахметова, де екс-спікер ВР був головним гостем, практично не з'являється в українському інформаційному просторі. "Ну дивіться, Ахметов перестав його піарити, а більше він нікому не потрібний. Телемарафон - зрозуміло, чому його не пускають на ефіри. Каналам Порошенка він також не потрібний, це зайва конкуренція. А більше нікого і немає. Ось він і намагається потроху давати про себе знати невеликою критикою влади, але ці спроби виглядають вбого. Якщо, або, навіть, коли Ахметов якимось чином (а такі ознаки є) відновить роботу своїх медіа, то має шанси з'являтися там, але зараз актуальні інші спікери, тож шансів на політичне майбутнє у нього мало", - розповів нашому виданню один із нардепів монобільшості. Ну і за класикою жанру за бюджет не голосували вічні опоненти влади – "Європейська солідарність" та "Батьківщина". Якщо з початку повномасштабної війни вони хоч візуально підтримували українське керівництво і говорили про «єднання», то зараз знову перейшли у фактичну опозицію. "Батьківщина" не голосувала за документ, нібито, через те, що бо більша частина доходів йде на виплату боргів. "Це бюджет, у якому 741 мільярд гривень (!!!), тобто 60 відсотків усіх доходів, має піти на виплату боргів! І це в той час, коли країна веде повномасштабну війну, коли знищено половину економіки, зруйновано сотні тисяч будинків та тисячі інфраструктурних об'єктів тощо. Наша команда пропонувала цілий пакет пропозицій, покликаних якось збалансувати документ і виправити некомпетентність міністрів. Наші пріоритети – посилення обороноздатності країни та захист найбільше постраждалих від війни", - заявила Юлія Тимошенко. У свою чергу, "Європейській солідарності" не сподобалося, що розгляд бюджету був непрозорим і їх правки не були враховані. Крім того, там звинуватили "Слугу народу" у створенні неформальної коаліції із нардепами з екс-фракції ОПЗЖ. "Провладну більшість завжди краще видно в голосуванні за бюджет на майбутній рік. На фотографії результати голосування за Бюджет-2023 і всього 194 голоси "Слуг народу". Вперше в історії ухвалення державного бюджету – із 1200 поданих правок, профільний комітет підтримав –4! Минулорічний Бюджет - з 4000 правок, враховано було 1500! Парламент продовжує втрачати суб'єктність! Таке воно нове " монобільшість " від влади, ОПЗЖ та олігархічних груп", - повідомила нардеп від "ЄС" Марія Іонова. Воєнна тема Крім бюджету та телемарафону, опоненти влади потроху переходять на військову тему, чого не було помічено з початку повномасштабної війни (принаймні у такому обсязі). Зокрема, основний вал критики зводиться до того, що влада не закуповує системи протиповітряної оборони. Критика активізувалася після масштабних ракетних атак із боку РФ. "Понеділок розпочався з масових прильотів містами України... Чергове твердження тези, що оборонні системи, системи ППО треба активно розвивати, що армію треба зміцнювати, забезпечувати тили. Щоправда, декому в голові тільки дороги... Щоб цей асфальт того і накривав від обстрілів … 8 місяців з моменту повномасштабного вторгнення не використовували для підготовки інфраструктури та людей. Єдині марафони промивали мізки, замість ППО стелили дороги, і закладали в бюджет кошти на науково-дослідницькі програми статистики, рибних господарств, промисловості і т.і.», - заявила нардеп від "Європейської солідарності" Софія Федина. Її колега по фракції Ірина Геращенко запропонувала перенаправити гроші з телемарафону на закупівлю ППО. "До речі, про марафон. Там все без змін. Жодного live щодо останніх подій, сюжети в записі та нескінченні експерти ні про що. Це похмуре "ні про що" фінансується із коштів українців. Краще б гроші пішли на ППО", - написала вона у Facebook. До цієї теми підключилася і Юлія Тимошенко. "Наші західні партнери допомагають нам як можуть. Але й ми кожну копійку бюджету маємо витратити на побудову посиленої системи ППО та ПРО", - заявила вона. За її словами, ухвалений у першому читанні бюджет на наступний рік потрібно негайно відкоригувати, і направити кошти, що вивільнилися, на захист країни від ракетних ударів. "За ці гроші можна закупити близько 80 дивізіонів систем ППО класу С-300", - наголосила Тимошенко. Співрозмовники "Острова" у монобільшості кажуть, що всі ці розмови опонентів є звичайним піаром. "Будь у вас хоч мільярди вільних доларів, ви просто так не купите системи ППО, вони не продаються на ринку. Тож Тимошенко та Порошенко просто піаряться на хворій для українців темі. Але у них різні мотиви. З Порошенком все зрозуміло, він не хоче , щоб про нього забули, а от у Юлі є кадрові побажання, тому вона сполошилася на темі бюджету, та й вона зараз не така агресивна в цьому плані. А от нардепи від «ЄС» піаряться на війні – це низько, як би це не зіграло проти них самих", - розповіло "ОстроВу" джерело в оточенні президента. Кадри На початку жовтня голова Національного Банку Кирило Шевченко заявив, що йде у відставку. "Друзі, через причини, пов'язані зі здоров'ям, які я не можу надалі ігнорувати, прийняв для себе складне рішення. Я залишаю посаду Голови Національного банку України", - повідомив він у своєму Facebook. За кілька днів по тому Верховна Рада проголосувала за його відставку. Сам Шевченко на засіданні парламенту був відсутнім. За інформацією "Острова", зміна глави Нацбанку готувалася ще до повномасштабного вторгнення РФ . "Це не новина для нас. Ми до цього готувалися вже давно. Особливих претензій до Шевченка не було, але там була недостатньо хороша комунікація з Офісом президентом, а саме з Андрієм Єрмаком. Не те, щоб там були прямі сильні розбіжності чи конфлікти, але у них так і не склеїлося. До початку війни не встигли його звільнити, а потім уже було небезпечно, оскільки Шевченко курирував багато переговорів про виділення допомоги Україні. Щойно ситуація більш-менш налагодилася і з курсом, і з міжнародною допомогою і попросили піти", - розповіло джерело у команді президента. Зазначимо, що проти відставки голосували "Європейська солідарність" та "Батьківщина", показавши таким чином свою опозиційність. Наступного дня після відставки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру Кирилу Шевченку у протизаконних діях в період його керівництва "Укргазбанком" . У ході розслідування правоохоронці встановили, що керівництво банку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування, використовувало її для розкрадання коштів. Щоправда, Шевченкові так і не змогли вручити підозру – виявилося, що він за кілька днів до цього виїхав за кордон. За повідомленнями українських ЗМІ, він оформив собі службове відрядження. Співрозмовники "ОстроВа" у монобільшості стверджують, що Офіс президента домовився з Кирилом Шевченком про мирну відставку і дав йому можливість тихо виїхати за кордон за кілька днів до оголошення підозри. "Нікому не потрібні зараз скандали з кримінальним переслідуванням екс-голови Національного банку. Ми і так зараз важко вибиваємо міжнародну фінансову допомогу, тільки-но курс трохи стабілізували. Такий скандал нам би точно не пішов на користь. Тому тему швидко зам'яли, і вона ніяк не позначилася на фінансовій стабільності країни", - сказав один із нардепів від "Слуги народу". Новим головою Нацбанку став колишній голова правління "Ощадбанку" Андрій Пишний. Андрій Пишний у 2000 році розпочав кар'єру в "Ощадбанку" на посаді керівника юридичного департаменту, а з березня 2014 року до листопада 2020 року був його головою. Він також є членом "групи Єрмака – Макфола ", яка займається розробкою санкцій проти РФ. "Андрій Пишний – це 100% креатура глави Офісу президента Андрія Єрмака. Це не секрет. Вони вже давно добре спілкуються, мало не дружать, особливо це не приховують. Останнім часом його часто бачили в Офісі президента. Але це не робить його поганим фахівцем, він досвідчений і грамотний банкір. Це той випадок, коли збіглися і кваліфікація, і лояльність. Жодних кардинальних змін у роботі банківської системи він робити не буде", - розповів співрозмовник "Слуги народу". Щодо інших гучних кадрових змін, то, за інформацією нашого видання, з ними вирішили почекати. У вересні з'явилася інформація, що Юрій Вітренко може залишити посаду голови НАК "Нафтогаз України". Джерела "ОстроВа" у команді президента підтверджують, що Вітренко висловив бажання піти у відставку, проте сторони погодилися відкласти питання на деякий час. Він прийняв це рішення через те, що не вдавалося провести реструктуризацію зовнішнього боргу компанії. Нагадаємо, що 17 серпня НАК "Нафтогаз України" не вдалося отримати згоду інвесторів на дворічне відстрочення виплат за трьома випусками єврооблігацій. "Напередодні складного опалювального сезону такі відставки не потрібні, вони можуть лише нашкодити та посіяти зайву паніку. Тому його попросили поки що побути на посаді та не гарячкувати. Як тільки ситуація стабілізується, сторони мирно розійдуться. Вітренко хоч і був колись фаворитом Зеленського, але давно вже не є частиною його команди", - сказав співрозмовник в оточенні президента. Водночас питання відставки Вітренко не зняте з порядку денного, стверджує джерело, і вона може статися будь-якої миті. На окрему увагу заслуговують нескінченні чутки про можливу відставку прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Вони продовжують циркулювати в інформаційному просторі. І не просто так. Ще влітку, за інформацією нашого видання, Офіс президента всерйоз розглядав варіант із відставкою Шмигаля восени 2022 року. Очікувалося, що на цей час економічні проблеми українців вийдуть на перший план і цей негатив можна буде перевести на главу уряду. Але осінь принесла контрнаступ ЗСУ, посилення обстрілів українських міст та потенційні проблеми з електро- та теплопостачанням. Тому питання з відставкою поки що відклали. "Економічні проблеми відійшли на другий план, зараз не до них. Потрібно займатися господарськими питаннями, і Денис Шмигаль має в цьому досвід. Він не лізе в політику, не робить різких рухів, а спокійно і методично працює, хоч і не так активно, як хотілося б Офісу президента. Загалом, питання все одно відкрите, просто чекають на влучний момент", - сказав "ОстроВу" один з нардепів від "Слуги народу". За словами голови партії "Слуга народу" Олени Шуляк, мови про відставку Дениса Шмигаля поки що немає. "Ви дуже правильно сказали: "Є чутки". А їх не потрібно коментувати. Денис Анатолійович працює, і не дуже правильно коментувати такі чутки, коли людина щодня робить багато для того, щоб усі урядові рішення були зважені та приймалися вчасно", – заявила нардеп наприкінці вересня. На запитання, чи говорять про це у фракції, вона відповіла: "Ні. Про зміну Шмигаля ми не говоримо. Це правда" . Співрозмовники "Острова" у монобільшості підтверджують ці слова Шуляк. Вони кажуть, що всі розмови пройшли вже кілька місяців тому і зараз усі просто чекають, коли Офіс президента втілить їх у життя. Андрій Андрєєв, "ОстроВ"
